Землетруси

Землетрус — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають у результаті раптових зсувів та розривів у земній корі або верхній частині мантії і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Інтенсивність землетрусів оцінюється в сейсмічних балах. Відомо два головних сейсмічних пояси Землі: Тихоокеанський, що охоплює кільцем береги Тихого океану, і Середземноморський, що простягається через південь Євразії від Піренейського п-ова на заході до Малайського архіпелагу на сході. У межах океанів значною сейсмічною активністю відрізняються серединно-океанічні хребти. Найбільш відомі катастрофічні землетруси: Лісабонський (1755 р.), Каліфорнійський (1906 р.), Мессінський (1908 р.), Ашхабадський (1948 р.), Чилійський (1960 р.), Вірменський (1988 р.), Іранський (1990 р.).

Землетруси належать до самих руйнівних природних сил. Самий потужний землетрус може бути в 10 тисяч разів потужнішим за атомну бомбу, скинуту на Хіросиму в 1945 році.
Сильні землетруси носять катастрофічний характер, поступаючись числом жертв тільки тайфунам і у десятки разів переважаючи виверження вулканів. Матеріальний збиток одного руйнівного землетрусу може становити сотні мільйонів доларів. Кількість слабких землетрусів набагато більша, ніж сильних. Так, із сотні тисяч землетрусів, які щороку відбуваються на Землі, тільки одиниці катастрофічних. Вони вивільняють близько 1020 Дж потенційної сейсмічної енергії, що становить всього 0,01 % теплової енергії Землі, яке випромінюється в космічний простір.

Територіальний розподіл землетрусів нерівномірний. Він визначається переміщенням і взаємодією літосферних плит. Головний сейсмічний пояс, у якому виділяється до 80 % усієї сейсмічної енергії, розташований у Тихому океані в районі глибоководних жолобів, де відбувається просування молодих літосферних плит під континент. Решта енергії виділяється в Євроазіатському складчастому поясі в місцях зіткнення Євроазіатської плити з Індійською й Африканською плитами та у районах серединно-океанічних хребтів в умовах розтягання літосфери.

Осередки землетрусів розташовуються на глибинах до 700 км, але велика частина (3/4) сейсмічної енергії виділяється у осередках, що знаходяться на глибині до 70 км. Розмір осередка катастрофічних землетрусів може досягати 100Ч1000 км. Його положення і місце початку переміщення мас (гіпоцентр) визначають шляхом реєстрації сейсмічних хвиль, що виникають при землетрусах (у слабких землетрусів осередок і гіпоцентр збігаються). Місце на земній поверхні, розташоване над осередком землетрусу, називається епіцентром. Довкола нього розташовується область найбільших руйнувань.

Інтенсивність прояву землетрусів на земній поверхні вимірюється в балах і залежить від глибини осередку і сили землетрусу. Чим ближче осередок знаходиться до поверхні Землі, тим більша інтенсивність землетрусів. За рік люди відчувають близько 10 тис. землетрусів. З них приблизно 100 бувають руйнівними. Сучасні точні прилади фіксують щорічно більш 100 тис. землетрусів на нашій планеті.

Загальне число жертв землетрусів на планеті за останні 500 років становить близько 5 млн. чол., майже половина з них припадає на Китай. Так, у 1556 р. в китайській провінції Шеньсі при землетрусі загинуло 830 тис. чол., у 1976 р. у районі Таншан на схід від Пекіна землетрус спричинив загибель 240 тис. чол. за офіційними китайськими даними (за даними американських сейсмологів — до 1 млн. чол.). Винятково важкі наслідки пов’язані також із землетрусами в 1737 р. у Калькутті (Індія), коли загинуло 300 тис. чол., у 1908 р. у Мессіні (Італія) — 120 тис. чол. та у 1923 р. у Токіо — 143 тис. чол.

Найчастіше землетруси відбуваються на японських островах, в Італії, у Чилі і т. д.
Сейсмічні рухи складні, але піддаються класифікації. Існує велике число сейсмічних шкал, які можна звести до трьох основних груп. У Росії застосовується 12-бальна шкала, яка найширше використовується у світі, у країнах Латинської Америки — 10-бальна шкала, у Японії — 7-бальна шкала. Оцінка інтенсивності, в основу якої покладені побутові наслідки землетрусу, що легко розрізняються навіть недосвідченим спостерігачем, у сейсмічних шкалах різних країн різна. Наприклад, в Австралії один зі ступенів струсу порівнюють з тим, «як кінь треться об стовп веранди», у Європі такий же сейсмічний ефект описується так — «починають дзвонити дзвони», у Японії фігурує «перекинутий кам’яний ліхтарик». У найпростішому вигляді спостереження дані в узагальненій короткій описовій шкалі, якою може користуватися кожен.

Бал — Прояви на поверхні
1 — Не відчувається ніким, реєструється тільки сейсмічними приладами.
2 — Відчувається іноді людьми, що знаходяться в спокійному стані.
3 — Відчувається небагатьма, сильніше виявляється в приміщеннях на верхніх поверхах.
4 — Відчувається багатьма (особливо в приміщенні), вночі дехто просипається. Можливий дзенькіт посуду, деренчання шибок, грюкіт дверей.
5 — Відчувається майже усіма, багато хто вночі просипається. Хитання висячих предметів, тріщини в шибках і штукатурці.
6 — Відчувається усіма, обсипається штукатурка, легке руйнування будинків.

7 — Тріщини в штукатурці і відколювання окремих шматків, тонкі тріщини в стінах. Поштовхи відчуваються в автомобілях.
8 — Великі тріщини в стінах, падіння труб, пам’ятників. Тріщини на крутих схилах і на сирому ґрунті.
9 — Обвалення стін, перекриттів покрівлі в деяких будинках, розриви підземних трубопроводів.

10 — Обвали багатьох будинків, викривлення залізничних рейок. Зсуви, обвали, тріщини (до 1 м) у ґрунті.
11 — Численні широкі тріщини в землі, обвали в горах, обвалення мостів, тільки деякі кам’яні будинки зберігають стійкість.
12 — Значні зміни рельєфу, відхилення течії річок, предмети підкидаються в повітря, тотальне руйнування споруд.

Сильні землетруси можуть відчуватися на відстані тисячі і більше кілометрів. Так, у асейсмічній Москві час від часу спостерігаються поштовхи інтенсивністю до 3 балів, які є «луною» катастрофічних карпатських землетрусів у горах Вранча в Румунії, ці самі ж землетруси в близькій до Румунії Молдові відчуваються як 7–8-бальні.
Більшість землетрусів триває лише кілька секунд. Але в окремих випадках тривалість підземних поштовхів перевищує хвилину. Наприклад, землетрус 1906 р. у Сан-Франциско тривав усього 40 сек., а поштовхи на Алясці 24.01.64 р. не вгамовувалися 7 хвилин, три з яких призвели до значних руйнувань.

Тривалість землетрусів різна. Часто число підземних поштовхів утворює серію землетрусів, що включають попередні (форшоки) і наступні, або залишкові, (афтершоки) поштовхи. Розподіл найбільш сильного поштовху (головного землетрусу) усередині цієї серії носить випадковий характер. Так, землетрус, що трапився на о. Лісса в Середземному морі, тривав три роки, загальне число поштовхів за період 1870–73 становило 86 тисяч.

У 1923 році 1 вересня, острів Хонсю (Японія) — катастрофічний землетрус. Спустошені Токіо, Йокогама, загинуло близько 150 тис. чол. У бухті Сагамі хвилі цунамі досягали 10 м висоти.

У травні 1960 р. на Тихоокеанському узбережжі Південної Америки, у Чилі, відбулося кілька дуже сильних і багато слабких землетрусів. Найсильніший з них, у 11–12 б., спостерігався 22 травня. При цьому була витрачена колосальна кількість енергії протягом 1–10 секунд. Такий запас енергії могла б виробити, наприклад, Дніпрогес протягом декількох десятків років!
Землетрус спричинив руйнування на великій території. Постраждало більше половини провінцій Чилі, загинуло не менше 10 тис. чоловік, понад 2 млн. залишилося без даху. Руйнування охопили Тихоокеанське узбережжя на протязі більше 1000 км. У результаті чилійських землетрусів почали діяти 14 вулканів.

Великі втрати при землетрусах звичайно зв’язані з високою щільністю населення, примітивними методами будівництва, особливо характерними для бідних районів, при цьому зовсім не обов’язково, щоб землетрус був сильним. Природні явища — зсуви, тріщини відіграють меншу роль. Катастрофічним наслідкам землетрусу можна запобігти, покращивши якість будівель, тому що велика частина людей гине під їх уламками.
Завдання прогнозування землетрусів, що ведеться на основі спостережень за передвісниками (передбачення не тільки місця, але, найголовніше, часу сейсмічної події), далеке від свого розв’язання, тому що жоден із провісників не може вважатися надійним.

Щодня на нашій планеті бувають землетруси малі й великі. Але чи можна навчитися передбачати землетруси без сейсмічних станцій? Люди звернули увагу, що перед землетрусом поводження тварин дуже змінюється. Так, наприклад, змії починають виповзати зі своїх нір, кішки та собаки виявляють занепокоєння і намагаються вийти з квартири на більш відкриті ділянки місцевості. Якщо землетрус в океані, то морські мешканці намагаються віддалитися від берега якнайдалі в океан або море. А в Японії спеціально розводять в акваріумах рибок. Якщо рибки поводяться неспокійно, починають битися об скло, то можна чекати поштовхів або землетрусу. Можливо, у майбутньому вдасться розв’язати проблему прогнозування землетрусів.

Нужен реферат, сочинение, конспект? Тогда сохрани - » Землетруси . Готовые домашние задания!

Предыдущий реферат из данного раздела: Вулкани

Следующее сочинение из данной рубрики: Теорія руху Місяця

Спасибо что посетили сайт Uznaem-kak.ru! Готовое сочинение на тему:
Землетруси.