Система уроків з вивчення трагедії Й. В. Гете «Фауст»

9 клас. Планування уроків зарубіжної літератури. За програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749—1832). "Фауст" (І частина), останній монолог Фауста (II частина). Трагедія "Фауст" — вершина творчості Ґете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

Учень: наводить найвідоміші факти з творчої історії "Фауста", зокрема, про прообраз головного героя, магачорнокнижника; про те, що цей твір Ґете писав протягом майже всього свого життя і дав у ньому художнє втілення проблем, які його хвилювали;
розкриває головну тему трагедії — пошуки людиною сенсу буття і свого призначення; характеризує трагічний конфлікт "Фауст — Маргарита", висловлює своє особисте ставлення до обох героїв, аргументує свої думки цитатами з тексту;
тлумачить сенс опозиції Фауст — Мефістофель (з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з другого — перемога людяності над темними силами (абсолютний фінал трагедії); характеризує образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації (героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну суть життя тощо); висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Зміст уроку
I. Підготовка до сприйняття навчальної теми. Вступне слово вчителя. "Я збирав усе, що проходило перед моїми очима й вухами, перед моїми почуттями. Для моїх творів тисячі окремих істот внесли своє ..., всі прийшли і принесли свої думки й досягнення, свої долі, своє життя, своє буття. Так я пожинав часто те, що сіяв інший, робота мого життя є створенням колективу, і це творіння носить ім'я Гете", — так казав про свій творчий шлях видатний німецький митець Йоганн Гете. В цих словах є вказівка, як саме можна говорити про долю письменника. Можна обмежитися.розмовою про Гете, не виходячи за межі його життєвого шляху. А можна подивитися на особистість митця об'єктивно, з позицій колективного "творіння", тобто осягнути Гете в єдності з його власною добою, з подіями, відкриттями, свідком чи учасником яких він був. Побачити особистість митця в контексті історичного часу — мета нашого уроку. Цій меті підпорядкована обрана форма заняття — усний журнал. Учні розділені на групи та отримали випереджальне завдання: підготувати матеріал до певних рубрик журналу. Окрема група відповідає за оформлення дошки відповідно до кожної з рубрик усного журналу.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку

III. Формування нових знань, умінь, навичок
1 "Обкладинки нашого журналу" (І група учнів) На обкладинках нашого журналу представлені портрети Гете різних часів. Вони написані різними художниками, але кожний витвір несе певну ознаку індивідуальності німецького митця.
1. Бурі Йоганн Фрідрих. Йоганн Вольфґанґ фон Гете (1800, Веймар, Фонд веймарських класиків);
2. Гете. Автопортрет (бл. 1777, Веймар, Фонд веймарських класиків);
3. Давид ЖанП'єр. Йоганн Вольфґанґ фон Гете (1831, Париж, музей Орсе).
Скульптура підкреслює високий лоб, який мовби випромінює геніальні думки;
4. Кауфман. Йоганн Вольфґанґ фон Гете (1787/88, Веймар, Національний музей Гете);
5. Кипренський. Портрет Й. В. Гете (1823, Москва, Музей ім. О. С. Пушкіна)

До цього портрета російський поет В.Жуковський написав вірш, який також прикрашає обкладинку нашого журналу: Свободу смелую приняв себе в закон, Всезрящей мыслию над миром он носился, И в мире все постигнул он — И ничему не покорился. К портрету Гете спробуйте прокоментувати два останні рядки вірша.

Повідомлення учнів. "После карнавала, который не произвел на него приятного впечатления, Гете уехал (22 февраля 1787 года) в Неаполь вместе с Тишбейном. Здесь он был охвачен совсем иным настроением, нежели в Риме. Море, чудное небо, Везувий — словом, дивные картини природу почти совершенно отвлекли его от изучения древностей, и даже Геркуланум и Помпея интересовали его сравнительно мало. "Природа — зто всетаки единственная книга, представляющая на всех своих страницах одинаково великое еодержание!" — восклицает он. День и ночь гулял Гете по морскому берегу, по площадям и улицам Неаполя и три раза поднимался на Везувий, причем в последний раз едва не задохся от дыма и избежал горячей лавы лишь благодаря знергии своего проводника".
"Гете был очень рад, когда представился случай уехать в Неаполь, на французском купеческом корабле. Обратное морское путешествие было гораздо беспокойнее первого: корабль попал в сильное морское течение и едва не разбился о скалы острова Капри. К счастью, все окончилось благополучно, и 17 мая Гете уже был в Неаполе, где провел около двух недель, наслаждался картиной извержения Везувия и наконец, дружески распрощавшись с Книпом, выехал в Рим".

"Наша дорога опять шла по вулканическим холмам, среди них я как будто различил несколько известковых скал. Наконец мы вьехали в долину Капуи, а вскоре и в самый город, где передохнули и пообедали. Под вечер мы увидели красивое плоское поле. Шоссе широко раскинулось меж зеленеющими полями пшеницы, ровной, как ковер, и притом высокой; на других полях рядами рассажены тополя, за их ветви цепляются виноградные лозы. И так до самого Неаполя. Почва, беспримесная и рыхлая, хорошо возделана. Лоза необычно крепкая и рослая, усики ее, как сетка, покачиваются меж тополей.

Везувий, из которого валил дым, все время был по левую руку от нас, я молча радовался, что наконец собственными тазами вижу зто чудо. Небо постепенно прояснялось, и напоследок солнце уже вовсю припекало наше тесное жилье на колесах. К Неаполю мы подьезжали при совершенно ясной погоде; теперь мы и вправду очутились в совсем иных краях".

Коментар вчителя. Художник Генріх Крістоф Кольбе знав особисто Гете, листувався з поетом. Знав, напевно, і про захоплення Гете Італією та її історією. Саме перебуваючи в цій країні, Гете пережив надзвичайний приплив творчих сил. Він знову відчуває себе "творцем". Цей вибух нових почуттів, вражень, ідей, що звільнилися з найглибших надр особистості Гете, художник зображує на тлі Везувія, який вивергає гарячу лаву. Тому портрет сприймається як картина злиття творчого натхнення митця з природним. Везувій у стані постійного руху найкраще символізує особистість німецького поета, сина доби Просвітництва. "Усе рухалось, вирувало, було охоплено думкою", — писав про цей час Вольтер. Ці слова видатного французького просвітника дали назву першій сторінці нашого журналу.

Повідомлення учнів про особливості розвитку Просвітництва в Німеччині.
Коментар вчителя. В добу Просвітництва переосмислюються філософські, релігійні, мистецькі засади. "У XVIII столітті світ був уже розірваний на діаметрально протилежні прагнення двох непримиренних сил, одна з яких тягнулась до прийдешнього, мала віру в розум, а друга хапалась за минуле й вірила тільки в багнети та картеч. Світ був розірваний, але серця поетів і друзів людства були найвищою мірою цільні, здорові та свіжі", — писав Дмитро Писарев.

Головними гаслами часу стали "Розум, рівність, свобода, братерство". За епохи Просвітництва перше місце посіли поняття "розум" та "природа". В останнє поняття просвітники включили не тільки суто природний світ, а всю навколишню дійсність і саму людину. Просвітники щиро вірили, що людину можна удосконалювати поверненням її до знань, духовних ідеалів, природних законів.

Коментар вчителя. Гете у штюрмерській ліриці переносить на природу свій настрій, його надихає на творчість будьяка подія, дрібниця, звичайні явища. Його твори народжувалися як відгук на безпосередні життєві враження і переживання (зустріч з коханою, спілкування з друзями, милування природою). Він віддавався цілком почуттям, пристрасть веліла йому висловити їх у поетичних рядках. У Гете в його творчій уяві все набуває вселенських масштабів, все заслуговує на увагу. Таким чином поет створює власний автопортрет, прагнучи довести, що джерело неповторності світу міститься не так у самій реальності, як у самій людині, в її сприйнятті самих буденних речей. Так само і в романі "Страждання юного Вертера" герой Гете прагне відстояти свою внутрішню самобутність, світ почуттів як основний зміст своєї особистості. Волелюбні бунтарські настрої молодого Гете проявилися у гімні "Прометей", який був написаний у дусі світовідчуття "Бурі і натиску".

Усе це цілком відповідало ідеалам просвітників, які прагнули розбудити в кожній людині потяг до свободи, незалежності. І Гете одним з перших виголосив світові свої ідеї: гідність людини не в її предках, не в майновому стані, а в ній самій — в її особистості, в її таланті, інтелекті й вчинках. Поет не тільки виголосив, але й вибудував власне життя за цим самим принципом, реалізувавши своє призначення людини. Універсальний геній Гете — філософа, природодослідника, почесного члена Петербурзької Академії наук (1826), державного діяча, художника, поета і прозаїка — в повній мірі відобразив у собі прикмети свого часу. Гете шукав сенс буття в діянні.

Коментар вчителя. Дослідник творчості Гете Н. Н. Вільмонт так пояснив мотиви рішення піти в міністри: "Від'їжджаючи до Веймара, Гете плекав надію домогтися радикального поліпшення суспільних відносин хоча б на невеликому клаптику німецької землі, у володіннях КарлаАвгуста, для того, щоб цей клаптик землі слугував зразком для всієї країни; і проведені там реформи стали б прологом загальнонаціональної перебудови німецького життя". Гете ніколи не творив з натугою — творчість приходила сама собою, і тоді він віддавався їй цілком... З такою ж самовідданістю поринув він у державні справи. Але незабаром Гете переконався, що цей експеримент був приречений на невдачу. Його творча натура, що прагнула чогось великого, не могла вписатися в накреслені рамки діянь придвор ного міністра. Гете шукав шляхів виходу і реалізації свого творчого потенціалу. Тому з царства прози, буденності державної служби біжить до Італії — батьківщини краси і поезії. Там, вивчаючи античне й ренесансне мистецтво, повертається до творчості, займається самовдосконаленням. Саме в розвитку власних природних задатків, у постійному русі до високого, вічного митець вбачає призначення людини. До кінця свого життя він не зійде з цього шляху. "Треба поливати власний сад, коли ми не можемо дати дощу всій землі", — любив повторювати Гете.

5. IV сторінка журналу "Поезія і правда" (V група учнів)
Коментар вчителя. Назву наступній сторінці журналу дала книга самого Гете. Вона була задумана поетом як автобіографія. Гете мав намір написати коментар до своїх творів, розказати історію написання більшості з них. Вийшла чудова книга про дитинство, юність, молодість митця, про перші літературні успіхи та невдачі. Але якщо мемуари Гете охоплювали лише двадцять п'ять років його життя і діяльності, то сторінка нашого журналу висвітлює найважливіші етапи становлення письменника та творчу історію найбільш відомих творів Гете.

Можлива тематика учнівських повідомлень:
"Балади Гете";
"Роман "Страждання юного Вертера";
"Кохання в житті Гете";
"Гете і Французька революція";
"Гете і Шиллер"

IV. Застосування знань, умінь, навичок

Коментар вчителя. Один з персонажів головного твору Гете "Фауст" промовляє ці слова, які слугують назвою останньої сторінки нашого усного журналу. Кожен з вас спробує довести правильність цього вислову, створивши творчий портрет Гете.
Творча робота. Створити "портрет" митця у формі сенкана: дібрати до імені письменника два дієслова, потім три прикметники, далі — речення й іменник, в якому, на вашу думку, буде втілена сутність митця.

О. П. Борківська, вчитель-методист Житомир

Нужен реферат, сочинение, конспект? Тогда сохрани - » Система уроків з вивчення трагедії Й. В. Гете «Фауст» . Готовые домашние задания!

Предыдущий реферат из данного раздела: На вернисаже (сочинение-описание)

Следующее сочинение из данной рубрики: Зображення Запорозької Січі на сторінках повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»

Спасибо что посетили сайт Uznaem-kak.ru! Готовое сочинение на тему:
Система уроків з вивчення трагедії Й. В. Гете «Фауст».