Пряма і непряма мова. Діалог

1. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається

А) непрямою мовою;

Б) прямою мовою;

В) словами автора.

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому чуже мовлення передане без змін (напр.: Сказав мудрець: «Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай». (Л. Забашта.) Серпень ліг під кущем смородини, шепотів: «Дозрівай, будь ласка». (М. Вінграновський.)

2. Якщо слова автора стоять після прямої мови, між ними ставиться

А) тире;

Б) крапка з комою;

В) двокрапка.

Скласти (пригадати) й записати речення з прямою мовою перед словами автора (напр.: «Якби мені крила», - сказала стежина і подивились на мене замріяно та сумливо. (Д. Чередниченко.) «Доброго ранку, мамо!» – гукнув матері весело і гайнув до хати. (О. Гончар.) «Добрий вечір тобі, зелена діброво!» – зачинають пісню косарі. (Б. Степанюк.) «Хто такі?» – спитав похмуро найстрашніший мацапура. (В. Симоненко.)

3. При заміні прямої мови непрямою:

А) пряма мова стає головним реченням, а слова автора – залежним;

Б) слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;

В) пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення.

Подане речення з прямою мовою перебудувати на речення з непрямою мовою (напр.: Я спитав у води: «Звідкіля ти прийшла?» І сказала вода: «З глибини джерела». (П. Перебийніс.) – Я спитав у води, звідкіля вона прийшла. І сказала вода, що з глибини джерела.

4. Діалог - це

А) пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб;

Б) чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання;

В) дослівний уривок з чийогось висловлювання, тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення своїх думок.

Скласти (пригадати) й записати діалог з 2-4 реплік (напр.: - Ваш син весь час біля підручників спить. – То в ньому талант дрімає. (Нар. творч.)

5. Пряма мова стоїть у середині речення в реченні:

А) Питаю душу я: «Душе моя, Ви є?» (І. Драч.);

Б) Сказав мудрець: «Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай»;

В) Ти вижити мусиш, бо стверджують: «Вижити можна!» – верблюжа колючка й червоні кущі барбарису. (О. Слоньовська.).

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому слова автора стоять між реченнями, з яких складається пряма мова (напр.: «Ну, чекай же, турчине, - сказав той козак і почав тут плести небилиці: Незліченні скарби я в Стамбулі дістав, як бував у турецькій столиці». (Л. Забашта.)

6. Речення, що містить цитату, це

А) Під’їхав юнак на коні й сказав: «Дай, дівчино, напитись мені». (В. Сосюра);

Б) Підлість і «моя хатина скраю» влучно б’ють до душах дотепер. (В. Черепков.);

В) А ручай із гори витіка і шепоче: «Спочинь!» (Л. Забашта.).

Скласти (пригадати) й записати речення із цитатою (напр.: Декламував не раз, бувало, рядки Тараса за столом: «Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом». (Д. Луценко.) Від мами щирої, нівроку, почув я вперше ці слова: «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...» (В. Шкода.) Слова ці вишневі з Сосюриних вуст: «Любіть Україну! ЛюбітьУкраїну!» (І. Драч.)

ІІ варіант

1. Непряма мова - це

А) чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

Б) дослівно відтворена розмова двох осіб;

В) чуже мовлення, передане не дослівно, а лише із збереженням основного змісту висловлювання.

Скласти (пригадати) й записати речення з непрямою мовою (напр: Мати розповідала, як дівчиною ще ходила до собору на богомілля. (О. Гончар.) Лісники мені розповідали, як в гаях весною на світанні соловЇ раптово помирали від розриву серця в щебетанні. (Д. Луценко.) Я спитав старого лісоруба, чи не жаль йому цих верб і дуба? (П. Біба.) Ти часом перепитуєш мене, де я шукаю творчого натхнення. (Д. Луценко.)

2. Після слів автора перед прямою мовою ставиться

А) тире;

Б) двокрапка;

В) кома і тире.

Скласти (пригадати) й записати речення з прямою мовою після слів автора (напр.: Титарівна зустрічає, приспівує, примовляє: «Чи не той це Микита, що з вильотами свита?» (Т. Шевченко.) Бентежну душу кликав небокрай, і я сказав собі: «Не відступай!» (П. Перебийніс.) Я ланам шепотів: «Я вернуся, принесу вам життя огнецвіт». (В. Сосюра.) Ледве чутним співом смуток розганяю: «Ой летіли гуси та з-під Білорусі, сколотили воду в тихому Дунаю». (М. Богданович.) Тож батько наш і нам казав за витребеньки наші: «Гляди, щоб ти не скуштував березової каші!» (Д. Білоус.)

3. Якщо слова автора розривають пряму мову, розділові знаки ставляться так:

А) «Пм: са, - пм»;

Б) «Пм, - са: пм»;

В) «Пм, - са, - пм».

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому слова автора розривають пряму мову (напр.: «Поезія – то сплав ума й краси, - казав Тичина, - сила в ній чудова». (Д. Луценко.) «То вам на щастя, милі соколята, - сказала нам бабуся біля хати, - зустрівсь, мов диво, серед поля кінь». (В. Грінчак.) «Ой, Вовче, Вовче, не хвались, - промовила Зозуля, - стережись!» (Л. Глібов.)

4.Слова кожної особи в діалозі називаються

А) ремаркою;

Б) реплікою;

В) звертанням.

Подані речення записати у вигляді діалогу: Я маю честь бачити Льва Миколайовича Толстого? Він і є. А ви хто такий? Ми з вами маємо спільного друга – художника Іллю Юхимовича Рєпіна. Так ви професор Яворницький, з якого Рєпін малював писаря на картині «Запорожці»? Так, я той писар і є. Ніколи не бачив вас, а пізнав (І. Шаповал.)

5. Цитата на письмі виділяється

А) дужками;

Б) лапками;

В) тире.

Скласти (пригадати) й записати речення із цитатою (напр.: Нам із-за круч рокоче, «Заповіте», твоє «вставайте, кайдани порвіте!» (О. Стефанович.) «Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками», - хто не співає в нашій стороні? (П. Біба.) Доходить пісня в кожне серце і кличе в гай, сади. Поля, туди, «де Ятрань круто в»ється», де жовтий лист поля встеля (І. Турчин.)

6. Схемі «Пм! – са. – Пм». відповідає речення

А) «Краще померти стоячи, ніж на колінах жити!» – сказав учитель історії дітям. (Б. Олійник.);

Б) «Спасибі, діти! – вчитель мовив їм. – Виходить, що учив я вас не марно». (Л. Забашта.);

В) Географ, немов на уроці, сказав: «А зараз ви бачите гору Триглав»

(Б. Олійник.)

Подане речення з непрямою мовою перебудувати на речення з прямою мовою (напр.: Питаєш сумно ти, хто та дівчина, якій віддав я серце без вагання (С. Черкасенко.) – Питаєш сумно ти: «Хто та дівчина, якій віддав ти серце без вагання?»

Нужен реферат, сочинение, конспект? Тогда сохрани - » Пряма і непряма мова. Діалог . Готовые домашние задания!

Предыдущий реферат из данного раздела: 1. Ім’я

Следующее сочинение из данной рубрики: В чем принцип методического единства в изучении произведени – Часть 5

Спасибо что посетили сайт Uznaem-kak.ru! Готовое сочинение на тему:
Пряма і непряма мова. Діалог.