Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими людьми

Повість «Кайдашева сім’я» — один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери.

На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша — Карпом і Лавріном. Старший, Карпо, — суворий, поважний. Лаврін — пряма його протилежність: життєрадісний, лагідний, веселий. Ці риси виявляються вже при його розмові з братом про сільських дівчат: чутливий до краси, поетичний Лаврін наділяє всіх дівчат позитивними рисами, помічає у кожної щось хороше. Неласкавий, похмурий Карпо — навпаки, в кожної знаходить щось «не таке», виставляє всіх дівчат у негативному світлі.

Ніжна душа Лавріна мріє взяти собі за дружину дівчину «гарну, як квіточка, …як тихе літо». І ось хлопець знайомиться з Мелашкою, яка перетворює його мрію на дійсність. «Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком! — подумав Лаврін». І вдача в Мелашки — така ж, як і у Лавріна — м’яка, ласкава, мрійлива.,

Тиждень після весілля Мелашка прожила у хаті свекра, як у раю. Кохання до Лавріна й душевна доброта не давали їй помічати докори Кайдашихи. Але згодом життя молодої жінки стає нестерпним. З одного боку, її гризе лиха свекруха, з іншого — дружина Карпа Мотря. У Кайдашевій сім’ї починається постійна колотнеча. Щоб хоч трохи розвіятися, Мелашка вирушає до Києва на прощу. Повернувшись додому, вона мириться зі свекрухою, але це не припиняє її сутичок із Мотрею.

Після смерті Омелька дві молоді сім’ї починають ділити господарство. Це викликає безліч нових проблем… Як результат — у кінці твору ми бачимо зовсім інших людей. Якщо на початку повісті тільки Мотря лаялась і зчиняла ґвалт із-за кожної дрібниці, то під кінець Мелашка стає не кращою за неї. У постійних сварках зникають поетичні риси в образі Лавріна: він починає ворогувати з братом, хоча раніше не брав ніякої участі в побутових суперечках. Обмеженими, егоїстичними, дріб’язковими — такими стають врешті-решт Мелашка та Лаврін.

У щоденних сварках «за моє і твоє» люди втрачають свої позитивні риси: гуманність, чутливість, лагідність, здатність мріяти, розуміти прекрасне. На жаль, у наш час ця проблема не втратила актуальності. Адже побутові клопоти, повсякчасне хвилювання, як заробити собі на хліб, як вигідніше влаштуватися в житті, перетворюють багатьох ніжних, душевних людей на черствих, сварливих і жадібних. Тому, прочитавши «Кайдашеву сім’ю», слід замислитися над справжніми і фальшивими цінностями, щоб із часом не повторити долю Мелашки та Лавріна.




загрузка...