Атмосфера і наслідки її забруднення

Атмосфера складається із суміші 10 газів, головними з яких є азот (78 %) і кисень (21 %). Один відсоток, що залишився, в основному припадає на частку аргону і невелику кількість вуглекислого газу, гелію і неону. Ці гази не вступають у хімічні реакції з іншими речовинами. Незначну частку атмосфери складають аміак, двоокис сірки, чадний газ, озон і водяна пара. Завершують представ лений перелік складу атмосфери забруднюючі речовини (дим, пил, вулканічний попіл, сіль).

Ця газова суміш складається з чотирьох шарів: тропосфери, стратосфери, мезосфери і термосфери. Найтонший шар — тропосфера. Вона закінчується на висоті 12 км. Її газовий склад майже незмінний. Змінюється лише кількість водяної пари і зважених у повітрі твердих часток. Тут повітря найщільніше, саме в тропосфері зосереджено 4/5 усієї маси повітря атмосфери. Це найтепліший шар, тому що його нагрівають відбиті від земної поверхні сонячні промені. По мірі підйому температура повітря в тропосфері знижується, і у верхній частині становить –55°С. Температура в тропосфері з висотою знижується в середньому на 0,6° на кожні 100 м. Це величина називається вертикальним градієнтом температури.

Вище йде стратосфера, що простирається до висоти близько 50 км. Унікальна особливість нижньої частини стратосфери — підвищений вміст озону на висоті 20–30 км, це так називаний «озоновий шар». Тут температура повітря вище, ніж у тропосфері, тому що озон затримує і відбиває 75 % згубних для всього живого на Землі ультрафіолетових променів. Внаслідок активного забруднення атмосфери продуктами господарської діяльності відбувається ушкодження озонового шару і Земля може втратити свій захисний екран.

У нижній частині стратосфери зниження температури повітря продовжується до 25 км, а потім вона починає підвищуватися на 1–2° на кожний кілометр підйому.

Над стратосферою знаходиться мезосфера. Вона простирається на висоті близько 50–70 км. Тут, як і в тропосфері, знову починається зниження температури повітря з висотою, і у верхній частині мезосфери вона становить від –75° до –90°С. У межах мезосфери знаходиться мезопауза — найхолодніша частина атмосфери, де температура становить –225°С. Тут настільки холодно, що хмари утворюються не з водяної пари, а з дрібних кристалів льоду. Повітря в мезосфері дуже розріджене, однак метеори, що летять у напрямку Землі, згоряють при проходженні через цей шар атмосфери. Це пояснюється тим, що тертя при зіткненні метеора і молекул кисню створює надвисоку температуру.

Наступне нагрівання повітря відбувається в термосфері. Це також пов’язано з поглинанням ультразвукового випромінювання. Температура повітря на висоті 150 км досягає +240°С, а на висоті 500–600 км від землі — +150°С.

 Вище 800–100 км, в екзосфері, повітря особливо розріджене. Воно складається переважно з часток водню. Саме в екзосфері частки газів розсіюються і назавжди залишають межі атмосфери. Тут температура досягає +2000°С.

Усі перераховані шари атмосфери, крім стратосфери, можна знайти і на інших планетах Сонячної системи, що мають повітряні оболонки. Стратосфера з її озоновим шаром є тільки в Землі, що і створює на нашій планеті унікальні умови для існування всього живого.

Атмосферне повітря необхідне для життя людини, тварин і рослин. Воно належить до невичерпних природних ресурсів. Якщо припиняється надходження кисню в організм, то людина або тварина через 4–5 хвилин гинуть. Людина в спокійному стані за добу пропускає через свої легені 10–11 тис. л повітря, кінь — до 86 тис. л, великий баран — до 20 тис. л, а за рік вони споживають кисню відповідно 1,031, 9,4 і 2,26 тонн. На планеті зараз проживає більш 6 млрд. чол., яким необхідно понад 7 млрд. кисню на рік. Ще більше кисню потрібно для тварин, що живуть на нашій планеті. Основна маса кисню спалюється промисловими і побутовими підприємствами, аерофлотом і автомобільним транспортом. За даними ЮНЕСКО, сьогодні на Землі промисловістю, енергетикою і транспортом поглинається стільки кисню, скільки вистачило б для життя 45 млрд. людей.

Люди і тварини виділяють в атмосферу вуглекислий газ. Виділена кількість цього газу приблизно дорівнює кількості споживаного ними кисню. Вміст 0,1 % вуглекислого газу в атмосфері небезпечний для здоров’я, а вміст від 8 до 10 % убивчий. За останнє сторіччя кількість вуглекислого газу в атмосфері поступово збільшується, атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж це відбувалося в минулому. Дане явище обумовлене діяльністю людини, при якій спалюється величезна кількість палива, а також знищуються ліси, що призводить до нагромадження в атмосфері вуглекислого газу. Відомо, що цей газ діє в земній атмосфері як поліетиленова плівка в теплиці, тобто вільно пропускає сонячні промені до земної поверхні, затримуючи тепло над нею. Це призвело до нагрівання атмосферного повітря, що одержало назву парникового ефекту. За твердженням учених, у найближчі десятиліття підвищення середньорічної температури становитиме 1,5–2°С. Адже тільки за останнє сторіччя середня температура на планеті збільшилася на 0,5°С, а до середини нинішнього сторіччя вона може підвищитися на 1,5–4,5°С!

Якщо людство не зменшить обсяги забруднення атмосферного повітря і середньорічна температура буде збільшуватися, клімат Землі дуже швидко стане теплішим, ніж будь-коли за останні 100 тис. років, що прискорить глобальну катастрофу. У чому ж небезпека парникового ефекту для людської цивілізації? За допомогою ЕОМ була складена модель наслідків парникового ефекту і з’ясувалося наступне: зміняться такі важливі величини, як кількість опадів, хмарність, океанічні течії, розміри полярних льодовиків. Внутрішні частини материків стануть більш сухими, а прибережні райони — більш вологими, зими — теплішими і коротшими, літо — жарким і тривалішим. Зміняться межі кліматичних поясів і природних зон. У помірному поясі, де розташовані головні зернові райони, клімат стане напівпустельним, отже, різко скоротяться врожаї зернових.

Глобальне потепління викличе танення льодів Арктики й Антарктики, що спричинить підвищення рівня води Світового океану на 6–10 м. При цьому буде затоплено 20 % суші, де проживають сотні мільйонів людей. Таким чином, наслідки парникового ефекту для людей планети будуть катастрофічними.

Активне забруднення атмосферного повітря продуктами забруднення призвело до ще одного грізного і небезпечного явища, яке одержало назву «озонових дір». Як уже відзначалося вище, на висоті 20–50 км повітря містить підвищену кількість газу озону, що захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання. Останнім часом кількість озону в стратосфері стала зменшуватися. Були виявлені «озонові діри» над Антарктидою і Шпіцбергеном, де вміст озону на 40–50 % менше, ніж звичайно. Встановлено, що утворення «озонових дір» пов’язане із широким застосуванням в усьому світі речовин, що містять хлор і фтор, і використовуються в аерозольних балончиках та холодильниках, побутовій хімії і полістиролі. Кількість цих газів, що надходять у повітря, перевищує поглинаючі можливості атмосфери. Піднімаючись нагору, вони розпадаються й утворюють хлор, що і руйнує озон. Один атом хлору здатний розкласти 100 тис. молекул озону!

Сприяє пропалюванню дір в озоновому шарі і запуск балістичних ракет. Їхні двигуни викидають в атмосферу багато окису азоту, що «пропалює» озоновий шар. А затягується така діра дуже повільно. У наш час «озонова діра» вийшла за межі Антарктиди і розміром перевищує площу США.

Колосальну шкоду кислотні опади або компоненти, що їх утворюють, завдають лісам.

Найсильніше ушкоджуються хвойні ліси. Першою ознакою ураження хвойних лісів газами і кислотними опадами є скорочення життя хвої і зменшення її розміру. Дуже високою чутливістю до забруднення характеризуються багато видів лишайника. Саме вони є індикаторами несприятливого стану середовища.

Кінцевим результатом таких впливів є зниження фітоценозами продуктивності, а нерідко і їхня масова загибель.

Кислотні опади впливають на тисячі озер. Близько 20 % рік і озер Швеції, Норвегії та Канади (а це кілька десятків тисяч) втратили більш половини організмів, що жили в них. Серйозної шкоди водним системам завдає теплове забруднення. Воно обумовлюється скиданням у джерела підігрітих вод або зміною температури в результаті дії інших факторів.

На планеті в даний час практично не залишилося поверхневих прісних вод, що не були б забруднені людиною. Припущення про чистоту північних вод оманне. Менше забруднення цих вод нерідко компенсується їхньою слабкою здатністю до самоочищення.

Атмосфера — складна система, що складається з повітря, хімічних домішок і пари води. Вона — найважливіший фактор метеорологічного режиму й передумова для протікання фізико-хімічних і біологічних процесів у біосфері. Газовий склад атмосфери, пари води і різні суспензії, що містяться в ній, обумовлюють ступінь проникнення сонячної радіації на поверхню Землі й утримання тепла в навколоземному просторі. У результаті людської діяльності в атмосферу потрапляють сотні речовин, що стають забруднювачами або в результаті того, що вони чужі для атмосфери, або через зміну концентрації властивих для атмосфери речовин.

На сучасному етапі людина стала могутньою силою, що змінює склад атмосфери, впливає на процеси, що відбуваються в ній. Забруднення атмосферного повітря є однією з головних екологічних проблем людства. Масштаби впливу людської діяльності на атмосферу вже давно перевищили сили природи. Сьогодні 400 великих міст світу щорічно викидають в атмосферу до 3 млрд. т відходів (газів, аерозолів, пилу), що на 500 млн. т більше, ніж дають 578 активно діючих вулканів планети!

Нужен реферат, сочинение, конспект? Тогда сохрани - » Атмосфера і наслідки її забруднення . Готовые домашние задания!

Предыдущий реферат из данного раздела: Як люди відкривали нові землі

Следующее сочинение из данной рубрики: Гірські породи і мінерали

Спасибо что посетили сайт Uznaem-kak.ru! Готовое сочинение на тему:
Атмосфера і наслідки її забруднення.